Період навчання в Університеті Грінченка

2012-2016 бакалаврат

2016-2018 магістратура

2022-2025 аспірантура

Рік захисту дисертації

2025

Тема дисертації

Соціально-педагогічна профілактика булінгу серед студентів у закладі вищої освіти

Місце роботи й посада

Громадська організація «Ла Страда-Україна», проєктна менеджерка, фахівчиня Департаменту науково-методичної роботи та медіації, консультантка Національних гарячих ліній.

Що для Вас означає бути випускником(-цею) Київського столичного університету імені Бориса Грінченка?

Для мене бути випускницею Київського столичного університету імені Бориса Грінченка  –  значно більше, ніж просто мати диплом. Саме тут формувалася моя професійна ідентичність, цінності та розуміння того, якою має бути соціальна робота. Як фахівчиня соціальної сфери, я вірю, що соціальна робота  –  це насамперед людяність, небайдужість і повага до гідності кожної людини. В Університеті я навчилася не лише бачити проблему, а й ставити запитання, шукати рішення, відстоювати справедливість, поєднувати практичний досвід із науковими та доказовими підходами. Особливо цінним для мене є те, що мій шлях в Університеті не завершився після студентських років, які розпочалися в 2012 році. Я повернулася сюди в 2022 році вже як дослідниця та практикиня. Тому бути грінченківкою для мене  –  це не лише пам'ятати, де починався мій професійний шлях, а й продовжувати підтримувати зв'язок зі своєю альма-матер, повертатися до неї з новими знаннями, досвідом та ідеями і разом створювати реальні зміни.

Що Ви вважаєте своїми професійними здобутками в науковій та (чи) практичній діяльності?

Своїм головним професійним здобутком я вважаю те, що мені вдалося поєднати практичну діяльність, наукову роботу та реальний вплив на зміни у сфері захисту прав людини, дітей і молоді. Понад 10 років тому я вперше прийшла до ГО «Ла Страда-Україна» як студентка-практикантка і залишилася тут професійно зростати. За цей час я пройшла шлях від практикантки до фахівчині та експертки, яка сьогодні координує й реалізує масштабні проєкти та працює над питаннями захисту прав дітей і молоді, запобігання насильству та булінгу в закладах освіти. За цей час я пройшла шлях від безпосередньої роботи з дітьми та молоддю і консультування на Національних гарячих лініях до координації Національної тренерської мережі та управління всеукраїнськими й міжнародними проєктами. Сьогодні мій професійний досвід охоплює не лише практичну допомогу людям, а й підготовку фахівців і фахівчинь, розроблення освітніх та методичних програм та участь у формуванні рішень, спрямованих на створення безпечного середовища для дітей та молоді.

Особливе місце у моїй професійній діяльності посідає тема профілактики булінгу та створення безпечного освітнього середовища. Ще у студентські роки мене турбувало те, що проблема булінгу розглядалася переважно в контексті шкільної освіти, тоді як студентська молодь та заклади вищої освіти фактично залишалися поза системною увагою. Те, що колись починалося з моїх запитань і професійного інтересу, згодом переросло у велике наукове дослідження  –  дисертаційну роботу «Соціально-педагогічна профілактика булінгу серед студентів у закладі вищої освіти».

Для мене це один із найважливіших здобутків: перетворити проблему, яку я побачила ще студенткою, на науково обґрунтовані підходи та практичні рішення для закладів вищої освіти. Пишаюся тим, що результати моєї роботи не залишаються лише на рівні наукових публікацій. Вони апробовані у практичній діяльності, роботі зі студентством і працівниками закладів вищої освіти та спрямовані на формування культури нульової толерантності до насильства і булінгу.

Важливим професійним здобутком для мене є також реалізація та координація національних і міжнародних проєктів та ініціатив у партнерстві з ПРООН, ЮНІСЕФ, «Хліб для світу», ІСАР Єднання та іншими міжнародними й українськими партнерами. Це проєкти у сферах запобігання насильству, захисту прав дітей і молоді, гендерної рівності, розбудови миру, посилення участі жінок у процесах ухвалення рішень та відновлення України. Для мене показником успішності цих проєктів є не лише кількість проведених заходів чи охоплених учасників і учасниць, а те, що вони створюють нові можливості, посилюють спроможність фахівців і фахівчинь та допомагають переводити суспільні проблеми у площину конкретних рішень.

Окремо пишаюся розвитком молодіжного напряму у своїй професійній діяльності. Для мене важливо не лише говорити з молоддю про її потреби, а створювати простори, у яких молоді люди самі стають ініціаторами змін у своїх громадах. Саме тому сьогодні у моїй роботі дедалі більше місця займають молодіжне лідерство, розвиток спроможності молодіжних працівників і працівниць, підтримка молодіжних ініціатив, гендерна рівність, психоемоційна стійкість, безпека та участь молоді у відновленні України.

Серед своїх досягнень також вважаю важливими експертну та просвітницьку діяльність, участь у робочих і експертних групах на національному рівні, зокрема в Експертній раді при Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, розроблення навчально-методичних матеріалів, проведення тренінгів та підготовку фахівців і фахівчинь, які надалі впроваджують отримані знання у своїх громадах та професійних середовищах.

Якщо говорити про моє професійне досягнення одним реченням, то мені вдалося пройти шлях від студентки, яка ставила незручні запитання про несправедливість і проблему булінгу, до докторки філософії, експертки та практикині, яка сьогодні може не лише говорити про ці проблеми, а й досліджувати їх, розробляти рішення, реалізовувати масштабні проєкти та впливати на практики й політики у сфері захисту прав дітей і молоді. І для мене це не фінальна точка, а фундамент для наступних професійних і наукових змін.

Яким чином знання й уміння, здобуті за час навчання в Університеті, вплинули на Ваш професійний розвиток, допомагають в роботі?

Університет дав мені не лише професійні знання та практичні навички, а й сформував спосіб мислення як фахівчині соціальної сфери  –  вміти бачити за проблемою людину, аналізувати її потреби та шукати дієві рішення. Саме тут я навчилася поєднувати професійність із людяністю, критичне мислення з небайдужістю, а знання з практичними діями. Ці принципи й сьогодні є основою моєї професійної, експертної та наукової діяльності.

Що було для Вас найцінніше в освітньому процесі під час навчання в Університеті? Що закарбувалося в пам'яті найбільше?

Найціннішим для мене було те, що навчання в Університеті не обмежувалося лише аудиторіями, лекціями чи посібниками. Нас вчили ставити запитання, дискутувати, критично мислити, відстоювати свою позицію та шукати відповіді на реальні соціальні проблеми. Особливо закарбувалися в пам'яті викладачі й викладачки, які дійсно є професіоналами та професіоналками своєї справи, люди, які не просто передавали знання, а бачили в нас майбутніх колег, підтримували наші ідеї та давали простір для професійного пошуку. Саме в студентські роки зародився мій інтерес до професійної теми, яка згодом стала важливою частиною моєї професійної діяльності та виросла у дисертаційне дослідження. Для мене це найкращий приклад того, як університетська освіта може стати початком великого професійного шляху.

Які soft skills необхідні сучасному соціальному працівнику?

Для мене ключові soft skills сучасного соціального працівника/ці  –  це емпатія, емоційний інтелект, критичне мислення, комунікабельність, стресостійкість, гнучкість та вміння працювати в команді, навички ефективної комунікації. Не менш важливими є здатність слухати й чути людину, вибудовувати довіру, працювати з конфліктами та вміти вирішувати їх мирним шляхом. Водночас сучасний соціальний працівник має вміти постійно навчатися, адаптуватися до нових викликів і зберігати професійні межі. Адже в соціальній роботі важливо не лише знати, як допомогти, а й уміти бути поруч із людиною так, щоб підтримувати її власну спроможність діяти.

Яким є Ваше життєве гасло?

«Життя не завжди йде за планом, але важливо вміти реагувати на його виклики, знаходити нові можливості й не боятися рухатися вперед».

Це переконання супроводжує мене на кожному етапі професійного шляху  –  від студентки-практикантки до докторки філософії  –  і допомагає не зупинятися перед труднощами, а бачити в них нові можливості для розвитку.

Що таке успіх особисто для Вас?

Для мене успіх  –  це насамперед бачити результат своєї роботи та позитивні зміни, до яких вона призводить. Це не про цифри чи кількість досягнень, а про їхню якість, цінність і користь для інших. Успіх  –  це коли я розумію, що вкладені мною час, ресурс, знання та зусилля були недаремними й дали свої плоди. Особливо цінно, коли результат твоєї роботи не завершується разом із проєктом чи певним етапом, а продовжує жити далі  –  коли для когось твоє завершення стає початком нового шляху, а твій досвід і досягнення надихають інших рухатися вперед.