Рік вступу - Рік завершення

2012 – 2018

Рік захисту дисертації

2026

Тема дисертації

«Волонтерська діяльність у територіальних громадах, постраждалих від воєнних дій»

Місце роботи

Київський столичний університет імені Бориса Грінченка

Посада

Викладач кафедри соціальної роботи та консультування

Що для Вас означає бути випускницею Київського столичного університету імені Бориса Грінченка?

Це означає бути частиною спільноти, яка змінює суспільство через знання, відповідальність і людяність. Це не лише диплом про вищу освіту, а й цінності, які формує університет: професіоналізм, академічна доброчесність, відкритість до інновацій, повага до людини та готовність працювати задля розвитку громади й країни. Бути грінченківцем — означає постійно навчатися, критично мислити, брати на себе відповідальність за свої рішення та використовувати свої знання для реальних позитивних змін.

Що ви вважаєте своїми професійними здобутками в науковій та (чи) практичній діяльності?

Серед своїх професійних здобутків особливо пишаюся тим, що поєдную наукову діяльність, викладання та практичну роботу, перетворюючи результати досліджень на конкретні інструменти для розвитку громад і підтримки людей.

Одним із ключових напрямів моєї наукової діяльності є дослідження волонтерської діяльності та розвитку територіальних громад, постраждалих від воєнних дій. Результатом цієї роботи стало завершення дисертаційного дослідження, у якому теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено організаційно-методичні умови забезпечення волонтерської діяльності в таких громадах. Для мене особливо цінно, що наукові напрацювання не залишаються лише на сторінках дисертації, а можуть бути використані для посилення спроможності громад, розвитку волонтерства, міжсекторної взаємодії та соціальної згуртованості.

Важливим професійним здобутком вважаю участь у розробленні та реалізації комплексної програми соціальної підтримки територіальних громад, постраждалих від воєнних дій. Програма охопила 25 територіальних громад у 12 областях України та об’єднала понад 4 тисячі учасників. Це був досвід, який дозволив побачити реальний вплив наукових ідей на життя громад, а також переконатися, що соціальна робота може бути потужним ресурсом відновлення, згуртування та розвитку.

Окремо пишаюся своєю викладацькою діяльністю. Для мене викладач — це не лише людина, яка передає знання, а й наставник, дослідник, модератор і той, хто допомагає молодому фахівцеві повірити у власні можливості. Тому у своїй роботі прагну створювати навчання, яке спонукає студентів не просто відтворювати інформацію, а аналізувати, дискутувати, досліджувати, створювати власні рішення та бачити практичний сенс своєї професії.

Вважаю своїм здобутком і сформовану власну професійну експертизу у сферах соціальної роботи, соціальної педагогіки, розвитку та згуртованості територіальних громад, волонтерства, міжсекторної взаємодії та соціальної адвокації. Мені важливо постійно розвиватися, шукати нові підходи й не боятися виходити за межі традиційних моделей роботи.

Найбільше ж пишаюся не кількістю публікацій, проєктів чи реалізованих програм, а тим, що моя професійна діяльність має практичний результат і впливає на людей. Якщо після моєї лекції студент захотів спробувати змінити щось у своїй громаді, якщо результати дослідження допомогли фахівцям знайти рішення, якщо створена мною програма стала для когось інструментом дії — саме це я вважаю справжнім професійним успіхом.

Я прагну бути фахівцем, який не лише досліджує зміни, а й сам їх створює. І переконана, що найкращий професійний здобуток — це коли знання перетворюються на дію, дія — на зміни, а зміни — на краще майбутнє для людей і громад.

Яким чином знання й уміння, здобуті за час навчання в Університеті, вплинули на Ваш професійний розвиток, допомагають в роботі?

Знання та вміння, здобуті під час навчання в Університеті, стали фундаментом мого професійного становлення та й сьогодні безпосередньо впливають на мою роботу. Навчання сформувало не лише фахові компетентності, а й уміння мислити системно, аналізувати складні соціальні процеси, працювати з людьми та знаходити практичні рішення для реальних проблем.

Особливо цінними для мене стали навички наукового пошуку, критичного аналізу, аргументованого відстоювання власної позиції та роботи з різними джерелами. Саме вони допомагають мені у проведенні досліджень, підготовці наукових публікацій, розробленні освітніх програм і практичних проєктів.

Не менш важливим є досвід взаємодії з людьми. Університет навчив мене слухати, вести професійний діалог, працювати в команді, бачити різні точки зору та будувати партнерські відносини. Ці компетентності особливо необхідні у викладацькій та науковій діяльності, де результат значною мірою залежить від уміння об'єднувати людей навколо спільної мети.

Здобуті під час навчання знання дали мені впевненість у тому, що професійний розвиток не завершується отриманням диплома. Навпаки, диплом став лише початком постійного професійного зростання. Сьогодні я продовжую навчатися, досліджувати, впроваджувати нові підходи та передавати власний досвід студентам.

Найцінніше, що дало мені навчання в Університеті, — це не просто сукупність знань, а професійне мислення і віра у власну здатність створювати зміни. Саме це допомагає мені сьогодні бути не лише викладачем і науковцем, а й людиною, яка прагне перетворювати знання на конкретні рішення та суспільно корисні результати.

Що було для вас найцінніше в освітньому процесі під час навчання в Університеті?

Найціннішим у навчанні для мене були люди, атмосфера та можливість постійно розвиватися. Університет став простором, де знання поєднувалися з живим спілкуванням, дискусіями, практичним досвідом і можливістю шукати власні професійні орієнтири.

Особливо запам’яталися викладачі, які не просто передавали знання, а надихали думати, ставити запитання, сумніватися, шукати аргументи й не боятися власної думки. Саме такі зустрічі часто стають визначальними для професійного майбутнього. Вони показували, що справжній фахівець — це не той, хто знає всі відповіді, а той, хто вміє правильно поставити запитання і знайти шлях до його вирішення.

Закарбувалися в пам’яті й студентські роки з їхньою особливою атмосферою: спільні проєкти, хвилювання перед іспитами, перші наукові виступи, дискусії, моменти сумнівів і маленькі перемоги. Саме тоді поступово формувалося відчуття професійної спільноти та розуміння того, яким фахівцем я хочу бути.

Найбільше ціную те, що Університет дав можливість не просто здобути професію, а знайти своє професійне покликання. Сьогодні, працюючи в університеті та продовжуючи наукову діяльність, я особливо гостро відчуваю цінність тих знань, умінь і цінностей, які були сформовані саме в студентські роки.

А найбільше закарбувалося, мабуть, відчуття, що перед тобою відкривається безліч можливостей. І дуже символічно, що роки потому я сама стала частиною освітнього процесу вже з іншого боку — тепер маю можливість надихати студентів так, як колись надихали мене.

Які soft skills необхідні сучасному соціальному працівнику?

Сучасному соціальному працівнику недостатньо лише ґрунтовних професійних знань. Робота з людьми, особливо в умовах війни, криз і суспільних трансформацій, потребує розвинених soft skills — людських і професійно-комунікативних компетентностей.

Якщо обрати три ключові soft skills, я б назвала емпатію, критичне мислення та здатність до взаємодії. Адже соціальний працівник має одночасно бачити людину, розуміти проблему та об’єднувати ресурси для її вирішення.

І, мабуть, найважливіша навичка сучасного соціального працівника — уміння залишатися людиною в професії, яка щодня працює з людськими труднощами. Саме поєднання професійності й людяності створює довіру, а без довіри соціальна робота втрачає свою силу.

Яким є ваше життєве гасло?

Не просто плисти за течією — створювати власний напрямок і залишати після себе зміни на краще.

Що таке успіх особисто для Вас?

Це значно більше, ніж професійні досягнення, посади чи визнання. Це відчуття, що те, що ти робиш, має сенс, приносить користь людям і відповідає твоїм цінностям.

Це мати можливість займатися справою, яка надихає, розвиватися, створювати нові ідеї та бачити їхнє практичне втілення.